У тихих коридорах стародавньої бібліотеки Елдорії шепочеться історія, така ж стара, як фоліанти на її полицях. Кажуть, що одного разу, дуже давно, учений великої мудрості та ненаситної цікавості загинув у цих священних стінах, залишивши по собі не лише свою смертну форму, але й душу, назавжди пов’язану з прагненням до знань. Як місяць проливає своє ефірне сяйво через вітражів, примарна фігура вченого блукає лабіринтовими проходами, дрейфуючи серед запилених томів і забутих сувоїв. Його напівпрозорі пальці стежать за корінцями книг, його примарні очі сяють жагою розуміння, яка перевершує саму смерть.
Бамбіно, Насіння моркви
Але ця примарна присутність не є зловмисною; натомість вона служить охоронцем знань, охоронцем стародавньої мудрості, що міститься в межах бібліотеки. Ті, хто наважується зайти до бібліотеки в неробочий час, можуть мимоволі побачити мандрівну душу, власну жагу до знань, віддзеркалену в примарному привиді, який переслідує стоси. Дехто каже, що дух вченого шукає розради на сторінках фоліантів, які він який колись плекав у житті, вічно шукаючи відповіді, які вислизали від нього в смертному житті. Інші вважають, що він залишається пов’язаним з бібліотекою обітницею захищати її таємниці від тих, хто намагатиметься ними зловживати.
Якою б не була правда, одне можна сказати напевно: у глибинах бібліотеки Елдорії вічно блукає душа вченого, примарного охоронця знань, що знаходяться в її стінах. А для тих, хто наважується шукати просвітлення в його священних залах, його присутність служить нагадуванням про незмінну силу написаного слова. Ми рекомендуємо вам Бамбіно, Насіння моркви багато років.